Україна » Історія України » Визначні постатті
Роксолана - Настя Лісовська

Вона єдина жінка в султанському гаремі, що мала офіційний титул. Вона - султанша Хасекі, і султан Сулейман поділяв з нею свою владу. Але в Європі вона відома більше під ім'ям Роксолана. Вся Європа хотіла знати подробиці про жінку, яка піднялася з султаном на трон з відкритим обличчям! Про жінку, яка змусила султана назавжди забути про гарем.

Єдиний опис зовнішності Роксолани зберігся від  Венеціанського дипломата П'єтро Брагадіна, який писав, що нова фаворитка "не могла похвалитися красою, проте була граціозною та елегантною". Вона була руденькою (що рідкість серед слов'янок), з кирпатим носиком. І дуже, дуже весела ...

Дивитись фото

Як  Настя потрапила в Стамбул?

У Чемерівцях, невеликому подільському містечку, існувала колись церква Втечі Богородиці в Єгипет, настоятелем якої був Гаврило ЛІСОВСЬКИЙ. У родині ЛІСОВСЬКИХ підростала рудоволоса донька Настя. Вона в сльозах прибігла додому: однолітки не приймали її до гурту, тому що в народі існувало повір’я: руді - то лихі люди, народжені від нечистої сили. Отець Гаврило ЛІСОВСЬКИЙ був мудрою людиною. Щоб відволікти доньку від сліз, він заохотив її до науки. Навчив писати, арифметиці і навіть латині та давньогрецькій мові. Згодом ЛІСОВСЬКИЙ отримав парафію в містечку Вусятин (Гусятин), що розташовувалося по обох берегах Збруча (нині це два однойменні населені пункти - селище міського типу, один із районних центрів Тернопільської області та село Чемеровецького району Хмельницької області). Життя прикордонного краю було вкрай небезпечним. Раз по разі з-за Дністра на Поділля налітали озброєні молдовани та татари, які грабували села, брали на викуп людей. Щоб убезпечити себе від нападів, ЛІСОВСЬКІ подалися до неприступного Кам’янця-Подільського, захищеного могутньою фортецею. У 1510-х роках в нашому місті ще не було зведено ані Іоанно-Предтеченської, ані Петропавлівської церков, ані Троїцького собору. П’ятницька церква занепала та стояла пусткою. Діяла лише Покровська замкова церква з усипальнею литовських князів КОРІАТОВИЧІВ - засновників міста. Отець ЛІСОВСЬКИЙ взявся за навчання грамоті купецьких дітей. Але тут у Кам’янці спалахнула пошесть чуми, тож Лісовські знову рушили в путь. Облаштувалися вони в Рогатині - в місті, яке входило в систему Дністровської течії. Купили хату, зайнялися сільським господарством. Анастасія підросла, вирівнялася в граціозну панночку, бліде обличчя якої прикрашало довге золотаво-руде волосся. Життя налагодилося.

Один із найвідоміших портретів Роксолани

Улітку 1519 року об’єднане польсько-литовське військо зазнало приголомшливої поразки від татар у битві під Сокалем.

Татари пройшлися від Дністра до Карпат, спустошуючи подільські, волинські та галицькі терени. Очолював військо турецький намісник Рустем-паша. Через всю Україну простягнулися валки бранців у кримське місто Кафу (нинішню Феодосію) на найбільший базар «живим товаром». Цей шлях пройшла і 14-річна Настя ЛІСОВСЬКА. Її відправили морем у Стамбул на знаменитий жіночий базар. Жіночий базар розташовувався в центрі столиці. Бранки сиділи в закритих решітками галереях, зведених по периметру торгового майдану. Спеціально навчені жінки обстежували їх, повідомляючи купців про їх вади та принади. Перед брамою до базару продавались у клітках птиці, яких, за стародавнім турецьким звичаєм, відпускали на волю, купуючи невільниць. За іншою версією, Анастасія дісталась у дар Рустему-паші як військовий трофей. Засліплений красою бранки-українки, кримський хан забажав узяти Настю ЛІСОВСЬКУ у свій гарем. Проте Рустем-паша відмовив йому, заявивши, що всі вродливі полонянки належать султанові. Так Анастасія опинилась у великому гаремі султана.

Настя в Стамбулі

Цікаво: Роки правління: 1530 - 1558 У гаремі Настя отримала прізвище Роксолана, або Росса.      Так іменували європейці всіх українців, за назвою іраномовних кочовиків, які населяли колись Північне Причорномор’я.

Не відомо як Роксолана зуміла піднятись так високо, але існує легенда про те, як Хуррем потрапила на очі султанові. Коли султанові представляли нових рабинь (більш красивих і дорогих, ніж вона) до кола танцюючих одалісок раптом влетіла маленька фігурка і, відштовхнувши «солістку», розсміялася. А потім заспівала свою пісню. Гарем жив по жорстоким законам.

 Султан був заінтригований і здивований. І в той же вечір Хуррем отримала хустку султана - знак того, що ввечері він чекає її в своїй спальні. Зацікавивши султана своєї мовчазністю, вона попросила тільки одного - права відвідувати султанську бібліотеку. Султан був шокований, але дозволив. Коли через деякий час він повернувся з військового походу, Хуррем володіла вже кількома мовами. Вона присвячувала своєму султанові вірші і навіть писала книги. Це було небачено на ті часи, і замість поваги викликало страх. Її вченість плюс те, що султан провів усі свої ночі з нею, створили Роксолані стійку славу відьми. Про Роксолану говорили, що вона зачарувала султана за допомогою нечистої сили. І справді він був зачарований. Роксолана жадібно вбирала в себе все, чому її навчали у палаці, брала все, що давало їй життя. Історики свідчать, що через деякий час вона дійсно опанувала турецькою, арабською та перською мови, навчилася досконало танцювати, декламувати сучасників, а ще грати за правилами чужої, жорстокої країни, в якій вона жила.

Життя після весілля

Весілля Сулеймана та Роксолани відбулося в 1530 році. В історії османів це був небачений випадок - султан офіційно одружився на жінці з гарему.

Портрет Сулеймана

 Англійський посол повідомляв до Лондона: "Сталася подія, якої не знає вся історія тутешніх султанів. Великий повелитель Сулейман за імператрицю взяв рабиню ... Весільна церемонія відбулася в Сералі. Цій події були присвячені бенкети небувалого розмаху. "

Цікаво: З Роксолани розпочався період, який називається «правління привілейованих жінок». Ще двічі султани Османської імперії (Сулейман ІІ і Ібрагім І), вже у ХVІІ столітті, брали шлюб з українками. Одна з них, Хатідже Турхан Султан, була матір’ю султана Мегмеда ІV і відома тим, що збудувала у Стамбулі біля Галатського мосту велику мечеть Йені Джамі. Є й така версія, що після сходження Селіма Роксолана доручила вбити інших його братів, аби бути впевненою, що влада не вислизне з його рук. Пізніше були знайдені інші сини Сулеймана, яких йому народжували інші жінки та наложниці. Життя були позбавлені близько сорока чоловік. Сама Роксолана померла, за однією версією, в 1588 році, за іншою — в 1562-му.

Роксолана стала для нього втіленням усього, що він любив в жінках: вона цінувала мистецтво і розбиралася в політиці, була поліглотом і прекрасною танцівницею, вміла любити і приймати любов. Ніщо їх так не радувало, як можливість побути наодинці. Сулейман і Хуррем могли годинами говорити про любов, політиці, мистецтві ... Вони часто спілкувалися віршами. Роксолана, як справжня жінка, знала, коли треба промовчати, коли засумувати, а коли засміятися. Не дивно, що під час її правління сумовитий гарем перетворився на центр краси і освіти, а саму її стали визнавати правителі інших держав. Султанша з'являється на людях з відкритим обличчям, але незважаючи на це, користується повагою видних діячів ісламу, як зразкова правовірна мусульманка.

Палацова гвардія обожнювала "сміхотливу пані", яку ніколи не бачили без чарівної посмішки на обличчі. Роксолана платила тим же. Вона побудувала для яничар казарми-палаци, збільшила платню і наділила новими привілеями.

Коли Сулейман II, залишивши керувати імперією дружину, вирушив утихомирювати бунтівні народи Персії, він буквально вишкрібаючи скарбницю. Це не збентежило господарську дружину. Вона розпорядилася відкрити в європейському кварталі і в портових районах Стамбула винні лавки, після чого в скарбницю османських правителів потекла дзвінка монета. Цього видалося замало, і Роксолана веліла поглибити бухту Золотий Ріг і реконструювати причали в Галаті, куди незабаром стали підходити не тільки легкі або середні, але і великотоннажні судна з товарами з усього світу. Торгові ряди столиці росли, як гриби після дощу. Повнилася і скарбниця. Тепер у Хуррем-султан вистачало грошей і на те, щоб зводити нові мечеті, мінарети, будинки пристарілих, лікарні.

Роксолана зваблює султана

Султан, який повернувся з чергового переможного походу (він не програв жодної битви!), Не впізнав навіть палац Топкапі, який перебудовувався на кошти, здобуті заповзятливою дружиною.

Слідуючи правилам своєї нової батьківщини, Роксолана прийняла іслам. Постійні інтриги при дворі Сулеймана розвинули в Роксолані здібності психолога. Вона вивчала людей, їх поведінку і, як результат, завжди знала, кому що потрібно сказати і як діяти. Так що незабаром султан виявив, що саме Хуррем з її гострим розумом здатна краще дати раду в державних справах. Майбутня султанша Османської імперії щохвилини була насторожі, бо там, де їй випала доля жити, діяв лише одні закон: або знищують тебе, або губиш ти.

Роксолана, як жорстока імператриця

Лісовська чудово розуміла: поки її син не стане спадкоємцем престолу або не сяде на трон падишахів, її власне положення постійно знаходиться під загрозою. У будь-який момент Сулейман міг захопитися новою красивою наложницею і зробити її законною дружиною, а яку-небудь із старих дружин наказати стратити.

У гаремі неугодну дружину або наложницю живцем саджали в шкіряний мішок, кидали туди ж розлючену кішку і отруйну змію, зав'язували мішок і по спеціальному кам'яному жолобу спускали його з прив'язаним каменем у води Босфору. Вважалося за щастя, якщо їх просто швидко задушать шовковим шнурком.

Цікаво: Деякі історики вважають, що Роксолана піклувалася і про свою батьківщину — нібито вона докладала зусилля для звільнення своїх співвітчизників, запобігала нищівним набігам татар.   Хоча чітких свідчень про саме таке її ставлення до України немає. На противагу цьому є факти, що татари, як і раніше, здійснювали щорічні набіги на територію, з якої походила Роксолана, чинили жорстокі розправи, забирали велику кількість полонених.  Під час одного з таких походів вони зруйнували Запорозьку Січ і змусили козаків шукати порятунку в російського царя Івана Грозного.  Приблизно в той самий час уперше було впроваджено суворе мито для християнських паломників, які прямували до Храму Гробу Господнього, а на ці кошти була побудована мечеть.

Тому Роксолана дуже довго готувалася і почала активно і жорстоко діяти лише після майже п'ятнадцяти років!

 Першою жертвою Роксолани став видатний державний діяч Туреччини візир-меценат Ібрагім, якого в 1536 році звинуватили в зайвій симпатії до Франції і задушили за наказом султана. Місце Ібрагіма відразу ж зайняв Рустем-паша, якому симпатизувала Роксолана.

За нього вона віддала заміж свою 12-річну доньку (Рустемові було 50 років). Пізніше Рустем теж не зміг уникнути придворних інтриг своєї тещі: використавши рідну дочку в якості лазутчіци, Роксолана викрила зятя в зраді султана і - як наслідок - Рустем-паша був обезголовлений. Але перед цим Рустем-паша виконав своє призначення, заради якого і був висунутий підступної володаркою. Хуррем із зятем змогли переконати султана в тому, що спадкоємець престолу Мустафа (син Сулеймана і Гульбехер) зав'язав тісні стосунки з сербами і готує змову проти батька.

Інтриганка добре знала, куди і як ударити - міфічна «змова» була цілком правдоподібна: на Сході часів султанів криваві палацові перевороти були звичайною справою. До того ж Роксолана приводила як неспростовний довід справжні слова Рустем-паші, Мустафи і інших «змовників», які чула дочка Анастасії і султана. Тому зерна зла впали на благодатний грунт крайньої підозрілості деспота, що невсипущо охороняв свою владу ... Пророк заборонив проливати кров падишахів і їх спадкоємців, тому за наказом Сулеймана Мустафу, його братів і онуків султана задушили шовковим шнурком. Їхня мати Гульбехер зійшла з розуму від горя і незабаром померла.

 Але на цьому жертви не припинилися. Були задушені два молодших сина Роксолани. Деякі джерела звинувачують її в причетності до цих вбивств - нібито це було зроблено для того, щоб зміцнити становище її коханого сина Селіма. Однак достовірних даних про цю трагедію так і не було знайдено. Зате є дані про те, що близько сорока синів султана, народжених іншими дружинами і наложницями, були розшукані і вбиті.

Роксолана так і не побачила втілення своєї мрії - вона померла раніше, ніж зійшов на трон її улюблений син Селім. Він царював вісім років. І всупереч Корану любив «прийняти на груди», тому й залишився в історії під ім'ям Селім-П'яниця. Академік Кримський охарактеризував його як «виродка-алкоголіка і жорстокого деспота». Правління Селіма не пішло на користь Туреччини. Саме з нього починається занепад імперії Османів.

На виправдання Хуррем можна сказати тільки те, що якщо б вона не вела себе таким чином, з нею трапилося б те ж, що вона робила з іншими. Можливо, з точки зору нашої епохи її дії виглядають неприйнятними, але в епоху Роксолани це був єдиний спосіб виживання і самозбереження. Наприклад, братовбивство - це спосіб запобігання міжусобиць, які могли призвести до розколу держави.

 Померла султанша 15 березня 1558 від застуди. "День і ніч я плачу і зітхаю", - написав султан. Роксолану поховали в мавзолеї біля мечеті Сулейманіє, найбільшої у Стамбулі.

 Гробниця Сулеймана Пишного і ліворуч - усипальниця Роксолани.

Як виглядала Роксолана?

Олійний портрет Роксоляни в стилі італійського відродження з ХVІ ст. невідомого автора. Зберігається в Українському Національному Музеї у Львові.

 Портретів Роксолани у світі є чимало, однак дослідники сходяться на думці, що не всі вони документальні, більшість — апокрифічні через закритість життя жінки у мусульманському світі. Наприкінці минулого року в Івано-Франківську за сприяння Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника видано книжку Богдана Гавриліва та Івана Миронюка «Роксолана у світі», в якій вони аргументовано доводять факт, що знайдено документальні портрети Роксолани італійських художників Паоло Веронезе й Тиціана. «Серед науковців немає єдиної думки, котрий із дев’яти відомих портретів Роксолани нині є достовірним», — розповідає історик-краєзнавець Богдан Гаврилів.

Найдавнішим серед українських портретів Роксолани він називає той, що зберігся в експозиції Львівського історичного музею і датується XVI ст., — молода жінка з великим білим тюрбаном із червоними смугами. Портрет виконаний на дерев’яній дошці.

Цікаво почитати про походження ім'я Роксолана:  Латинське; середньовічнолатинське Roxolana (множина Roxolani) 1) роксоланка (представниця іраномовного скіфського племені); 2) (пізніше) русинка, українка (оскільки назву роксоланів перенесли на русинів). Таке ім'я (у другому значенні) дали Насті Лісовській.

Ірена Книш про Роксолану [1,4 Mb] (cкачувань: 222)

Пам'ятник Насті Лісовській - Роксолані в Рогатині