З 2011 року в московських попів зявився ще один золотий засіб для омоскалення українського населення, прищеплення любові до угрофінськоих намісників, оправдовування імперських завоювань.

         Полазивши в інтернеті, натрапив на с.Каменец - Подольск, що знаходиться в Хабаровському краю (Росія)

Упродовж століть Вірменський храм залишався окрасою міста та центром життя його мешканців. Проте, на початку революційних перетворень XX ст. святиня була зачинена, а в період войовничого атеїзму зруйнована потужною вибухівкою (1936р.). Місто втратило тоді найцінніші культові споруди, які створювали неповторне історичне обличчя Кам'янця. Так нова влада боролося з історичною пам'яттю і визначала нові пріоритети. Камінь із знищеного храму йшов на будівництво житла, а територія колишньої церкви заростала кущами і деревами.

Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский Край, снаряженной Императорским Русским географическим обществом.

Мало хто знає, що означає слово Товтри, та і Медобори то зовсім і не мед!

Що ж цікавого  прикрито занавісом під цими назвами гір, що проходять через Поділля?

Перші кроки науковців Музею історичних коштовностей України в дослідженні колекції пам’яток єврейського золотарства пов’язані з Фаїною Сергіївною Петряковою, зокрема вивчення корони Тори з головної синагоги Поділля. Ерудована мистецтвознавчиня , відповідальна і дуже емоційна людина, бачила глибину пам’ятки, внутрішній і зовнішній зв'язок її декоративних деталей.

Координати: 48°40" c. ш.; 26°34' в. д.

Новий замок в Кам'янці-Подільському – має вигляд витягнутого прямокутника, обернутого до поля трильйонними напівбастіонами «рогами», з’єднаними між собою куртиною, а з ровом між Старим і Новим замками – капіталями. По верху куртини і капіталей проходить головний вал – валганг і фоссебрея.

Будинок єврейської культури був створений для проведення культурно-масової роботи серед трудящих підприємств м. Кам'янця-Подільського, на яких працювало дуже багато євреїв. Це швейна і ткацька фабрики, різні артілі, що об'єднували колишніх ремісників. Точна дата створення Будинку єврейської культури невідома. Можливо, це 1930 чи 1931 рік.

У середньовіччі і аж до 19 ст. у Кам'янці під час різноманітних святкувань широко використовувались штандарти ( від німецького слова Standarte), прапори, корогви. Свій прапор - золоте сонце на червоному полі - мала Подільська земля у литовські часи.

 Єгипетська теорія заснування Кам'янця-Подільського.

В той час коли сивочолі професори та бабловиті доценти і кандидати ведуть спір за дату заснування м.Кам’янець-Подільський звичайний робітник під час риття котловану під готель «Клеопатра» віднайшов в землі кам’яне ядро та прогнивші носилки – які виявились незаперечними доказами заснування міста ще в середні першого століття до нашої ери.

Старий Кам’янець: від єзуїтського колегіуму до історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (архітектурний і освітній аспекти).

У статті досліджується історія північно-східного кварталу Старого міста, у якому нині знаходиться історичний факультет Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, доводиться, що згаданий квартал упродовж кількох століть виступав осередком освіти і науки Поділля.

Ключові слова: освіта, єзуїтський колегіум, школа, гімназія, історичний факультет.

Про фiльм:
Це казкове поселення, що дрімає серед пагорбів і скелястих каньйонів, називають перлиною подільської землі.

Нещодавно були розпочаті розкопки фундаментів на Вірменському ринку, на садибі, розташованій між пожежною частиною та адміністративним корпусом швейної фабрики. На цьому місці колись стояв будинок вірменської ратуші.

Відомості про яку збереглися до нашого часу, хоча давно вже не існує вірменська громада міста і не діє вірменський магістрат.

Мало хто знає, що один із перших українських автобусів був побудований майже 90 років тому саме на Поділлі.

Насамперед зазначимо, що існують різноманітні думки щодо історії Кам'янця-Подільського. За припущенням істориків, це місто є одним з найдавніших, яке згадується ще географом II ст. н. е. Птоломеєм. Воно мало назву «Петрідава», яка походить від латинського «Petra», що означає скеля.