Координати: 48°40" c. ш.; 26°34' в. д.

Новий замок в Кам'янці-Подільському – має вигляд витягнутого прямокутника, обернутого до поля трильйонними напівбастіонами «рогами», з’єднаними між собою куртиною, а з ровом між Старим і Новим замками – капіталями. По верху куртини і капіталей проходить головний вал – валганг і фоссебрея.

Старий Кам’янець: від єзуїтського колегіуму до історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (архітектурний і освітній аспекти).

У статті досліджується історія північно-східного кварталу Старого міста, у якому нині знаходиться історичний факультет Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, доводиться, що згаданий квартал упродовж кількох століть виступав осередком освіти і науки Поділля.

Ключові слова: освіта, єзуїтський колегіум, школа, гімназія, історичний факультет.

Нещодавно були розпочаті розкопки фундаментів на Вірменському ринку, на садибі, розташованій між пожежною частиною та адміністративним корпусом швейної фабрики. На цьому місці колись стояв будинок вірменської ратуші.

Відомості про яку збереглися до нашого часу, хоча давно вже не існує вірменська громада міста і не діє вірменський магістрат.

Комплекс Руської брами розташований на правому березі річки Смотрич з південного боку Старого міста в долині каньйону. Входив у систему гідротехнічних фортифікаційних споруд Кам’янця та захищав в’їзд у місто нижньою дорогою, що вела з боку Карвасарів. Будівництво комплексу розпочалось у 15столітті, у 40-50-х роках 16 століття в процесі ремонтно-будівельних робіт було сформовано потужний оборонний комплекс, що складався із мурів, башт та шлюзів які перетинали каньйон та завершували систему укріплень південно-західного напрямку. У першій чверті ХІХ ст. брама втратила оборонну функцію, а її приміщення почали використовуватись для господарських потреб.

До нашого часу в комплексі Руської брами збереглися наступні елементи.

 Безсумнівно, найбільший інтерес становлять будівлі в Кам'янці та його околицях, що належали родині Віттів. В листі до Антонія Коссаковського, сам комендант описував своє мешкання як "будинок невеликий, однак на зразок ваших там домів, в якому мешканні влітку тепло, а взимку потрібно огрівати: тому що в мене тільки під час рапортів стіл на дванадцять персон, або навіть і на тринадцять" (1). Довгий час в краєзнавчій літературі з будинком коменданта ототожнювали житловий будинок по вулиці Вірменській, 2а.

Захоплення Кам'янця і Поділля було грандіозною перемогою Османської імперії, яка вразила Європу. Туреччина отримала ще одну — чотирнадцяту — європейську провінцію. Із здобуттям Кам'янця, цієї потужної фортеці, форпосту християнства. Туреччина пов'язувала далекосяжні плани перетворення її на плацдарм для подальшого завоювання українських земель, на оплот мусульманства і турецької культури. Однак цим планам не судилось здійснитися.

Турецький період в історії Кам'янця і Поділля був короткочасним (27 років). Зрозуміло, що він залишив у культурі завойованого краю незначні наслідки. Але вони, тим не менше, збереглись, викликають великий інтерес і часом становлять неабияку цінність.

 Кам'янець-Подільський замковий міст з часом втратив свою середньовічну красу завдяки значним реконструкціям, що проводились в різні століття. Турки з обох сторін добудували кам'яні парапети з бійницями. Росіяни знищили захисні мури мосту, добудувавши парапети для пішоходів. Німецькі вояки переправляючи танки - встелили міст залізобетоном, а радянські совки допаклюжили моста піднявши його на 3 метри.

Але навіть за таких перебудов міст є чудовою пам'яткою культової і цивільної архітектури, шедевром будівельного мистецтва.

Площа Польський ринок, будинок № 18.

Багатьом кам'янчанам знайома ця старовинна споруда, в якій розташована друкарня - найстаріше поліграфічне підприємство Поділля. Перехожі, туристи затримують крок, помітивши на фасаді меморіальну плиту з написом: «У лютому 1924 року друкарні присвоєно ім'я засновника Комуністичної партії і Радянської держави Володимира Ілліча Леніна. На початку XVIII століття цього будинку ще не було. За описом міста 1700 року тут були розташовані три невеликі будинки, які належали капітулу Кафедрального костьолу. В середині 18 століття на цьому місці було розпочато будівництво католицької семінарії, яке було закінчено в 1782 році.

40 пам'яток архітектури, які варто побачити туристу в Кам'янці-Подільському.

Сама природа потурбувалася про захист Кам'янця-Подільського - створивши неповторний ландшафт, а вмінням умілих людей - фортифікаторів створено могутню твердиню — фортифікаційну систему, аналогів якої немає у Європі.

Тому доречно місто називають «Перлиною Поділля», «Квіткою на камені», «Вежею зведеною рукою Божою», а останнім часом його ще називають «Місто в якому мріють Янголи». Місто займає 3 місце за архітектурними пам'ятками, після Львова та Києва.

Здавна люди селилися біля джерел води. Виникло поселення і на берегах Смотрича. Протягом століть воно поступово перетворилося у місто. Городяни користувалися водою з річки та з джерел, яких було багато на його околицях. Схилами лівого берега Смотрича, в районі теперішніх вулиць Пушкінської, Ленінградська! і Шевченка, ще у XVII столітті збігало близько двадцяти струмків. До нашого часу їх залишилося кілька, решта висохла.