Український портал » Історія України » Історичні документи » Чигирин за планами та описами 1677 — 1678 років

Чигирин за планами та описами 1677 — 1678 років

admin
  7 846   0    
Чигирин за планами та описами 1677 — 1678 років
Чигирин за планами та описами 1677 — 1678 років

Важливими джерелами з історії першої столиці Української козацької держави Чигирина є рукописні плани міста, складені в часи Чигиринських походів 1677 — 1678 pp. Вони несуть інформацію про топографію, розпланування, фортифікацію, архітектуру оборонних, культових, житлових, господарських та інших будівель Чигирина тих часів, коли тут діяли резиденції гетьманів Богдана Хмельницького, Юрія Хмельницького, Івана Виговського, Павла Тетері, Петра Дорошенка.

Нині відомо чотири такі рукописні плани. Один із планів Чигирина 1678 р. зберігається у Бібліотеці Російської академії наук у Санкт-Петербурзі (БРАН)1, другий — у Російському державному архіві давніх актів у Москві (РДАДА)2, третій входить до складу «Щоденника» Патрика Гордона, рукопис якого є в Російському державному військово-історичному архіві у Москві (РДВІА)3. Четвертий рукописний план Чигирина 1677 р. нещодавно виявлено у Дипломатичному архіві Міністерства закордонних справ Франції в Парижі4.

Плани Чигирина із колекцій БРАН і РДАДА є, фактично, ідентичними і відрізняються лише певними відмінностями текстів, писаних німецькою мовою, та графічним оздобленням. До плану Чигирина з колекції БРАН додана довідка про облогу міста турецькими військами. На обох планах зображені передусім укріплення на Замковій горі та прилеглих територіях. Обидва кресленики вміщують детальні легенди-експлікації.

 



Згадані плани не мають віз або підписів укладачів чи виконавців, проте їхнє походження пов'язується з іменем полковника, згодом генерала, Патрика Гордона (1635 — 1699), який походив із Шотландії, з 1661 р. перебував на військовій службі у московських царів, брав участь у Чигиринських походах, будував нові й модернізував старі укріплення Чигирина, а на завершальному етапі оборони міста був його комендантом. П. Гордон відомий насамперед як автор славнозвісного

«Щоденника», що ввійшов до кола важливих джерел з історії Росії та України. «Щоденник» П. Гордона публікувався у XIX ст. в перекладі німецькою та російською мовами із значними купюрами і хибами5. Нині «Щоденник» друкується в Москві у новому перекладі російською6.

Гравірована копія плану Чигирина з колекції РДАДА подавалася в обох виданнях «Щоденника» XIX ст.7, а фотокопії плану — в низці видань XX ст. з історії архітектури України8. Бібліографічний опис плану Чигирина з колекції БРАН наведено у виданнях бібліотеки9, а його фотокопії — у працях з історії та картографії України10. Цей план був прокоментований у статтях автора і картографічному буклеті, присвяченому Чигирину та Суботову".

План Чигирина із 3ї книги «Щоденника» П. Гордона на сьогодні теж уже опублікований і прокоментований12. На цьому кресленику, на відміну від попередніх, зображено весь Чигирин з околицями, Верхнє і Нижнє Козацьке місто, укріплення, башти, ворота, мости, церкви й інші будівлі. Цей план не містить експлікації об'єктів, проте їх можна розшифрувати за допомогою інших джерел.

 



Ці плани доповнюють т. зв. «Росписи» та «Росписные списки» Чигирина 1677—1678 pp., які зберігаються у РДАДА. Вони складалися московськими воєводами Чигирина і, як звітні документи, надсилалися до Приказу Малої Росії в Москву13.

У «Росписях» подаються відомості про будівництво і технічний стан оборонних споруд Чигирина, їхні конструкції, розміри, назви, відстані між об'єктами, топографію тощо. «Росписи» супроводжувалися «чертежами», тобто планами, які мали пояснення, літерні та числові позначки. Ці кресленики, ймовірно, втрачені.

У «Росписных списках» є дані про наявність у Чигирині гармат, їхнє розташування в оборонних спорудах, назви, калібри, кількість ядер, пороху, рушниць, мушкетів та іншої зброї і майна, а також харчів — зерна, борошна, круп, олії, вина тощо.

Чигиринські походи й оборона Чигирина 1677 — 1678 pp. відображені у багатьох тогочасних документах, зокрема українських козацьких літописах кінця XVII —XVIII ст. — Самовидця, Самійла Величка, Григорія Грабянки, «Історії Русів» та ін. У «Літописі» Самійла Величка вміщено рисунок «Оборона Чигирина», де показано місто, його околиці, батальні сцени14.

Плани й описи Чигирина 1677—1678 pp. доцільно розглянути в контексті історичних подій тієї доби.

 



Відразу по смерті Богдана Хмельницького 1657 р. розпочалася тривала боротьба за Україну та Чигирин між Московською, Польською та Турецькою державами. Висуваючи своїх претендентів на гетьманську булаву, ці держави всіляко розпалювали розбрат і ворожнечу в Україні.

1663 року на «Чорній раді» поблизу Ніжина під тиском московського уряду гетьманом України проголошено Івана Брюховецького. Його резиденцією стало місто Гадяч. 1664 року І. Брюховецький намагався захопити Чигирин, однак був змушений відступити перед військами гетьмана Петра Дорошенка.

 

 

У 1665 р. царський уряд уклав з І. Брюховецьким Московські статті, за якими землі України проголошувалися володіннями московських монархів, збільшувалися гарнізони московських військ у Києві, Чернігові та Переяславі, вводилися нові війська в Полтаву, Кременчук, НовгородСіверський, Остер, Стародуб, Глухів, Канів та інші українські міста, а московські воєводи зосереджували у своїх руках військово-поліцейські та фінансові функції. 1666 року з метою запровадження в Україні царських поборів було проведено перепис населення Лівобережної України. Спроби реалізувати Московські статті привели до всезагального повстання, до якого пристав і Брюховецький. Але це не врятувало його від помсти повсталих. У 1668 р. у протистоянні з військами гетьмана Петра Дорошенка біля Сербиної могили неподалік Диканьки й Опішні Іван Брюховецький був убитий.

 

Увесь текст статті можна завантажити у форматі .word

     
chugurun_za_planamu_1677_1678.doc [304.5 Kb] (Завантажили: 148) Переглянути онлайн: chugurun_za_planamu_1677_1678.doc

 

Summary

The city of Chyhyryn (now in Chsrkaska oblast of Ukraine) was the capital of Ukrainian Cossack Republic and the residence of Ukrainian hetmans from 1648 till 1676. Having been attacked by TurkishTatar troops during the war between Ottoman Empire and Muscovy in 1677—1678, the city was completely destroyed. The issues of city defense, city construction order, fortification, and architecture of both worship and civil buildings of Chyhyryn in the 17th c. are discussed on the basis of the analysis of 4 handwritten maps and descriptions of Chyhyryn in 1677—1678, which are preserved in the archives of Russia and France.

 


------ карти, мапи

Залишити свій коментар:

  Особистий кабінет

  • Український портал
  • Тільки українською
  • Слідкуй за новинками
kampot.org.ua